|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
|
|
|||
Серце: ваніль індійська, ваніль мадагаскарська, кориця, хвойний дим, мазут, ром.
База: вологе дерево, зелений тютюн, дьоготь, вінтажна шкіра, іланг-іланг, перуанська шавлія, герань.
Категорія: аромат складний, довгограючий, дуже яскраво та індивідуально розкривається на шкірі. Не підходить під жодну універсальну категорію.
Стать: абсолютний унісекс. Для впевнених та розслаблених, які вже всім все довели.
55 ml
База: вологе дерево, зелений тютюн, дьоготь, вінтажна шкіра, іланг-іланг, перуанська шавлія, герань.
Категорія: аромат складний, довгограючий, дуже яскраво та індивідуально розкривається на шкірі. Не підходить під жодну універсальну категорію.
Стать: абсолютний унісекс. Для впевнених та розслаблених, які вже всім все довели.
55 ml
SMOKY DARK VANILLA – і солодкий, і шкіряний, і деревний, і навіть трав'яний у своєму фінальному смаку. Однаково розкішно звучить як у морозному повітрі, так і в жарку вологу пору року.
SMOKY DARK VANILLA – гурманський парфум-подорож, що розповідає про довгу дорогу маленького ванільного стручка з колоніальної Індії до Британії. Композиція парфуму яскрава, складна. Аромат, що грається, переливається з ноти в ноту з плином дня. Гурманів та поціновувачів селективної парфумерії точно не залишить байдужими.
Уявіть, як на галасливому пероні Делі в ящиках, поспіхом збитих зі старих, ароматних і вологих дощок, нудьгують стручки ванілі, що стікають соками. Навколо цокають істертими підборами вантажники, від яких віє початою пляшкою рому і коньяком, шкірою старих носильних ременів і залізничним димом із солодким післясмаком мазуту, що кличе в дорогу. І справжнім кубинським тютюном, трубки з яким розкурюють машиністи.
Ось ящики завантажили, продзвенів гудок паровоза і маленькі стручки вирушили у свою велику подорож, щоб стати найдорожчою пряністю, здобутою на колоніальних землях. Через тиждень шляху вже весь склад пахне ваніллю та димом, і хіба що сушені пучки шавлії та іланг-ілангу, розвішані забобонними індусами як оберіг для мандрівників, розбавляють спільну димно-ванільну казку.
Уявіть, як на галасливому пероні Делі в ящиках, поспіхом збитих зі старих, ароматних і вологих дощок, нудьгують стручки ванілі, що стікають соками. Навколо цокають істертими підборами вантажники, від яких віє початою пляшкою рому і коньяком, шкірою старих носильних ременів і залізничним димом із солодким післясмаком мазуту, що кличе в дорогу. І справжнім кубинським тютюном, трубки з яким розкурюють машиністи.
Ось ящики завантажили, продзвенів гудок паровоза і маленькі стручки вирушили у свою велику подорож, щоб стати найдорожчою пряністю, здобутою на колоніальних землях. Через тиждень шляху вже весь склад пахне ваніллю та димом, і хіба що сушені пучки шавлії та іланг-ілангу, розвішані забобонними індусами як оберіг для мандрівників, розбавляють спільну димно-ванільну казку.